Будуємо моделі вітрильників самі. Частина 1. Набори

Існує багато видів хобі та моделізму. Є любителі пластикових моделей танків, літаків, автомобілів. Але є й поціновувачі найдавнішого хобі – виготовлення вітрильних кораблів. Адже не секрет, що найперші моделі були – вітрильники.
Моделі вітрильних суден дуже красиві та привабливі. Вони можуть прикрасити й зробити неповторним будь-який інтер’єр. Модель вітрильника може стати унікальним та ексклюзивним подарунком і принести людині багато яскравих вражень та позитивних емоцій!
Дедалі більше людей у світі присвячує свій час побудові моделей-копій старовинних вітрильних суден.
У нашій країні дерев’яне суднобудівне моделювання пройшло дуже складний шлях. У 60-80-х роках 20 століття існувало мало джерел з побудови вітрильників, також були проблеми з матеріалами для виготовлення самих моделей. Будували моделі з підручних матеріалів, використовуючи будь-які доступні інструменти. Відповідно й якість моделей була далекою від ідеалу. Ситуація радикально змінилася в 2000-х роках, коли в нашій країні почали з’являтися професійні набори для побудови моделей вітрильників (WOODEN KIT) від провідних європейських виробників: Mamoli, Mantua, Artesania Latina, Amati, OcCre та інших.
Ці набори містять усі необхідні для цього комплектувальні: креслення й інструкції, покрокові посібники, частини корпусу, литі деталі, юферси, блоки, тканину для вітрил, нитки для такелажу, шпон і рейки з цінних порід дерева. Також виробники наборів випускають і спеціальні інструменти для комфортного та професійного складання моделей вітрильників.
У цій статті хочеться описати, що ж таке набір для самостійного виготовлення дерев’яної моделі вітрильника, з чого він складається та які інструменти використовуються для складання моделі.

Як правило, у коробці ви отримаєте всі потрібні рейки різних перерізів і різних порід дерева, круглі заготовки для щогл та реїв. Зазвичай для первинної обшивки корпусу використовуються рейки з липи завтовшки 1,5-2 мм і завширшки 4-5 мм. Тонші рейки для первинної обшивки не застосовуються, оскільки саме вони визначають міцність корпусу та плавність його обводів. Досить значна товщина реєк первинної обшивки вимагає обов’язкової їх обробки (згинання) перед установкою, інакше вони зламаються, відклеяться або корпус «поведе». Цих реєк найбільше в наборі. Друга обшивка зазвичай виконується зі світлого або темного горіха (або червоного дерева) завтовшки 0,5-1 мм і завширшки 4-5 мм. Чим тонші рейки фінішної обшивки, тим легше їх згинати і тим точніше їх можна підігнати одна до одної. Іноді обшивка корпусу дається лише в один шар із горіхових реєк завтовшки 1,5-2 мм. Так роблять у кількох випадках: 1) у дешевих наборах, де важливу роль відіграє ціна; 2) у корпусів, призначених під фарбування; 3) у моделей, де необхідно показати внутрішню частину борту.
Заготовки для щогл і реїв мають ідеальну циліндричну форму. Ці заготовки необхідно буде звузити. Щогли звужуються до верхнього кінця, реї до обох країв.

Якщо модель має суцільнодерев’яний корпус, то, як правило, він уже зроблений із бука й потребує лише шліфування. Зазвичай на такому корпусі зроблено паз під кіль і штевні. Саме через цей паз іноді бувають проблеми, якщо він прорізаний трохи не по центру. Тоді доводиться багато шкурити корпус, щоб надати йому симетрії відносно кіля. Якщо модель має наборний корпус (тобто спочатку збирається каркас, а потім він обшивається рейками), то всі шпангоути, кіль, палуби та деякі інші допоміжні елементи вже вирізані або попередньо вирізані. Шпангоути й кіль зазвичай виготовляються з фанери 3-5 мм, а палуби з фанери або шпону завтовшки 1-1,5 мм. Практично у всіх наборах палубу потрібно буде покривати чистовою обшивкою з тонких реєк – це дуже прикрасить модель.
Іноді в наборних корпусах палубу роблять настилом досить товстих (1-1,5 мм) реєк прямо на шпангоути.

У наборі будь-якої моделі вітрильника є дрібні деталі. Це шлюпки, якорі, гармати та гарматні лафети, гарматні порти, усі блоки й юферси, рими та нагелі, драбини, вікна, носові й кормові прикраси, ліхтарі, штурвали, помпи, брашпилі тощо. Деякі з них зроблені з дерева, деякі відлиті з металу. Усі світові виробники в дерев’яних моделях намагаються використо­вувати лише натуральні матеріали та уникають застосування пластикових литих деталей. Як правило, кількість і якість саме цих деталей багато в чому визначає ціну набору. Усі дрібні деталі упаковані в пакети й розкладені у відділення. Багато металевих корабельних прикрас уже пофарбовані в золотистий колір.

Як правило, у наборі йдуть нитки різного діаметра (від 0,2 до 2 мм) для виготовлення всіх снастей і, за потреби, для штурвального троса та якірного канату. Зважте, що нитки, які йдуть із набором і використовуються для стоячого такелажу (такелаж, який під час походу не чіпають, він визначає положення нерухомих щогл і не бере участі в керуванні вітрилами), бажано пофарбувати в чорний колір.

Модель вітрильника можна побудувати з вітрилами та без вітрил.
Дізнатися про наявність готових вітрил у наборі можна за малюнком моделі. Якщо вітрила на фотографії є, то вони є й у наборі. А ось якщо вітрила не зображені, то, найімовірніше, їх у наборі немає.
Якщо модель передбачається будувати з розгорнутими вітрилами і в наборі є готові вітрила, то можливі два варіанти:
1) У коробку покладено шматок тканини потрібного розміру, а самі вітрила в масштабі 1:1 намальовано в інструкції. Вам потрібно буде перевести їх на тканину, вирізати й прошити.
2) Іноді вітрила вже надруковані на тканині. Залишається їх тільки вирізати й прошити. Проте тут є одне «але». На таких вітрилах можуть бути надруковані шви, причому надруковані досить грубо. Якщо такий варіант влаштовує – то можна залишити все «як є». Якщо ж стоїть завдання досягти максимальної копійності – тоді вітрила доведеться виготовляти самому (вітрила з набору можна використовувати як лекала для нових).
Якщо в наборі не передбачено вітрил, то майже на всі моделі можна придбати в виробника готові вітрила окремо, або виготовити вітрила самостійно.
Часто на вітрилах мають бути намальовані якісь знаки. Як правило, їх доводиться робити самому. Непоганий варіант нанесення знаків на вітрила – у графічному редакторі намалювати потрібний знак у кольорі й надрукувати на кольоровому струменевому принтері на спеціальному папері для перенесення на тканину. Далі на вирізане вітрило за допомогою праски переноситься знак.
Усі необхідні прапори постачаються в наборі. Деякі фірми роблять прапори методом двостороннього друку на тканині, деякі фірми методом одностороннього друку на «самоклейній» тканині. У першому випадку прапори потрібно лише акуратно вирізати. У другому – потрібно їх вирізати, відклеїти від паперової основи та склеїти обидві половинки між собою. У першому випадку прапори виходять набагато м’якшими й натурально висять на щоглах, у другому – прапори виходять жорсткими й стоять на щоглах, як флюгери. У цьому випадку можна виготовити їх самому за описаним вище методом нанесення знаків на вітрила.

До кожного набору додається інструкція італійською, іспанською, англійською, французькою та німецькою мовами (бувають і іншими, але російською поки не бувають). Усі етапи побудови моделі добре проілюстровані.
До набору додаються креслення в масштабі 1:1 до майбутньої моделі.
Особливість виготовлення моделей із дерева в тому, що багато деталей потрібно вирізати самостійно з реєк або круглих заготовок. І в цьому випадку всі розміри майбутньої деталі беруться прямим вимірюванням із креслень.